Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кісельова М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | Іваницька М. Метафоричні новотвори у публіцистиці та підходи до їх відтворення при перекладі (на матеріалі статей на економічну тематику) [Електронний ресурс] / М. Іваницька, М. Кісельова // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Філологічні науки. - 2009. - Вип. 81(4). - С. 150-154. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzs_2009_81(4)__37 | ||
| 2. | 
Кісельова М. М. Актуальність державного забезпечення і підтримки розвитку лікарів України в сучасних умовах [Електронний ресурс] / М. М. Кісельова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 4. - С. 10-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2018_8_4_4 | ||
| 3. |
Кісельова М. М. Чи необхідно вважати токсичну еритему новонароджених передумовою розвитку атопічного дерматиту у немовлят? [Електронний ресурс] / М. М. Кісельова, О. М. Маланчак // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 1. - С. 63-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2020_10_1_12 | ||
| 4. | 
Кісельова М. М. Cучасний погляд на медичний супровід кольок у немовлят (огляд літератури) [Електронний ресурс] / М. М. Кісельова, О. С. Моштук // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2020. - № 3. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2020_3_14 Кольки в немовлят є однією з нозологічних одиниць уточнених функціональних порушень травлення і залишаються актуальною проблемою високої частоти звернень батьків до неонатологів, педіатрів, лікарів загальної практики - сімейних лікарів. Існуючі дослідження низки гіпотез щодо етіології, механізмів виникнення, різних підходів до лікування кольок у немовлят свідчать про актуальність цієї проблеми. Наведено сучаcні дані літератури, що висвітлюють основні скарги батьків у разі підозри на кольки в дитини; проаналізовано основні причини цього функціонального розладу кишечника, окремих знань про етіопатогенетичні механізми розвитку кольок, сучасні складові медичного супроводу зазначеного стану в немовлят. Зроблено акцент на неоднозначних гіпотезах, які пояснюють патогенетичні процеси в організмі немовлят із кольками. Зосереджено увагу на тому, що кольки залишаються діагнозом виключення серед інших функціональних захворювань кишечника. Зазначено, що основою медичного супроводу кольок вважаються персоніфіковані заходи, спрямовані на зменшення гостроти больового нападу і вибору оптимальної тактики ведення немовляти в період між нападами (фонова корекція) з урахуванням причин і механізмів розвитку кольок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 5. | 
Камуть Н. В. Особливості клінічного перебігу атопічного дерматиту та обміну вітаміну D у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / Н. В. Камуть, М. М. Кісельова // Лікарська справа. - 2020. - № 3-4. - С. 27-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2020_3-4_7 Вивчено особливості клінічного перебігу атопічного дерматиту (АД) та обміну вітаміну D у дітей раннього віку, проведеного шляхом оцінювання тяжкості АД залежно від значення індексу SCORAD, визначення концентрації 25(ОН)D в сироватці крові дітей за допомогою імунохімічного методу з хемілюмінесцентною детекцією та аналізу отриманих даних за класифікацією, затвердженою експертами міжнародного ендокринологічного товариства. Під час обстеження 188 дітей раннього віку на базі Львівської міської дитячої клінічної лікарні було сформовано дві групи. Діти віком від 1 міс до 1 року з проявами АД (n = 120), які народилися доношеними і не мали вроджених вад розвитку, порушень метаболізму, тяжких перина тальних уражень центральної нервової системи увійшли в I (основну) групу. II групу (порівняння) сформували 68 здорових дітей раннього віку без хронічних захворювань. Усі діти I групи мали прояви АД та були розподілені за його тяжкістю (залежно від індексу SCORAD): діти з легким ступенем тяжкості - 31 (26 %), середнім ступенем - 47 (39 %) та з тяжкими проявами - 42 (35 %). У результаті дослідження встановлено зв'язок між тяжкістю клінічних проявів АД та рівнем вітаміну D у сироватці крові. Порівняльний аналіз ступенів тяжкості АД залежно від рівня вітаміну D у сироватці крові показав, що при тяжкому ступені АД в дітей I групи рівень 25(OH)D був достовірно нижчим порівняно з його показниками в дітей із середньотяжким перебігом (P << 0,05). Рівень вітаміну D у сироватці крові вірогідно нижчий при всіх формах тяжкості АД та корелює із загальною оцінкою його тяжкості за шкалою SCORAD, інтенсивністю еритеми, екскоріацій, свербежу та порушеннями сну. Доповнено наукові дані про наявність зворотного кореляційного зв'язку (r = -0,48; P << 0,05) між розвитком АД в дітей та рівнем у них 25(ОН)D у сироватці крові. Отримані нами дані свідчать, що є необхідність застосування диференційованого підходу до лікування АД раннього віку різного ступеня тяжкості, персоніфікованого терапевтичного підходу до вибору схеми дотації вітаміну D, враховуючи рівень 25(ОН)D у сироватці крові. | ||
| 6. |
Кісельова М. М. Достовірні і сумнівні діагностичні критерії раннього неонатального сепсису [Електронний ресурс] / М. М. Кісельова, О. В. Поцюрко, А. В. Комар, Н. В. Камуть // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2021. - № 2. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2021_2_11 Неонатальний сепсис є вагомою причиною смертності серед новонароджених, особливо в країнах із низьким і середнім рівнем економічного розвитку. Важливо як найшвидше розпочати відповідне лікування, оскільки це дає змогу запобігти більшості летальним випадкам сепсису та зменшити частоту залишкових неврологічних уражень унаслідок септичного менінгіту. Наведено огляд сучасних даних літератури щодо принципів діагностики раннього неонатального сепсису; згадано основні етіологічні фактори та шляхи інфікування потенційними збудниками. Проаналізовано та віднесено до сумнівних або достовірних діагностичні критерії раннього неонатального сепсису. Відведено важливу роль оцінці потенційних факторів ризику розвитку септичного процесу, у тому числі даних анамнезу вагітності та пологів, клініко-лабораторних показників дитини після народження. Зауважено неспецифічність більшості клінічних ознак сепсису, проведено їх порівняння з клінічними проявами при менінгіті. Проаналізовано важливість бактеріологічного методу виявлення збудника у крові, сечі та спинномозковій рідині, що залишається "золотим" стандартом діагностики неонатального сепсису, та методу мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції. Відмічено необхідність при виявленні сепсису проведення візуальних досліджень, таких як рентгенографії органів грудної клітки, комп'ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії та ультрасонографії голови. Описано діагностичне значення показників розгорнутого аналізу крові, зокрема, окремих його компонентів, та маркерів запального процесу, особливо лейкоцитарного індексу, С-реактивного протеїну, прокальцитоніну. Згадано метод визначення концентрації імуноглобуліну М у сироватці крові, підвищений рівень якого свідчить про внутрішньоутробну інфекцію. Розглянуто діагностичну цінність глутатіону, що є маркером функціонування імунної системи. Зроблено акцент на доцільності застосування Kaiser Permanente калькулятора для виявлення ознак сепсису в перші дні життя новонародженого та обрання оптимальної тактики менеджменту в таких пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 7. |
Кісельова М. М. Профілактика кровотеч, асоційованих з пізнім дефіцитом вітаміну к у немовлят перших трьох місяців життя, – тактика зменшення смертей і важкої інвалідності [Електронний ресурс] / М. М. Кісельова // Лікарська справа. - 2020. - № 5-6. - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2020_5-6_7 Наведено основні причини порушень у системі гемостазу, які призводять до розвитку геморагічного синдрому у новонароджених і немовлят. Акцентовано увагу на різних формах геморагічної хвороби новонароджених (ГрХН) в основі якої лежить дефіцит жиророзчинного вітаміну К. Основну групу ризику кровотеч, асоційованих з пізнім дефіцитом вітаміну К формують діти, що годуються виключно грудним молоком. Представлені сучасні підходи профілактики пізніх кровотеч, асоційованих з дефіцитом вітаміну К в основі якого лежать хронічні проблеми травної системи - хронічний холестаз, муковісцидоз та інші. Описані й інтерпретовані сучасні рекомендації щодо профілактичного застосування вітаміну К у немовлят перших трьох місяців життя у Європейських країнах високого рівня економічного розвитку, США в яких відображені різні ефективні схеми профілактики кровотеч, асоційованих з дефіцитом вітаміну К у немовлят, що відмінні за вибором разової дози, тривалістю застосування профілактичного курсу та шляху уведення вітаміну К 1 (фітоменадіон). Підкреслена роль батьків у здійсненні профілактики дефіциту вітаміну К у немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні. | ||
| 8. | 
Камуть Н. В. Ключові етапи менеджменту діагностики, лікування та профілактики атопічного дерматиту залежно від ступеня тяжкості у дітей [Електронний ресурс] / Н. В. Камуть, М. М. Кісельова, К. C. Суханова // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2022. - № 3. - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2022_3_12 | ||
| 9. | 
Кісельова М. М. Окремі сучасні акценти переваг грудного вигодовування — одна з важливих тем у роботі сімейного лікаря [Електронний ресурс] / М. М. Кісельова, О. С. Моштук // Практикуючий лікар. - 2022. - Т. 11, № 2-3. - С. 87-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2022_11_2-3_17 | ||
| 10. | 
Камуть Н. В. Особливості обміну вітаміну D у дітей з атопічним дерматитом [Електронний ресурс] / Н. В. Камуть, М. М. Кісельова, О. М. Сеймівська // Медична та клінічна хімія. - 2022. - Т. 24, № 2. - С. 49-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2022_24_2_9 | ||
| 11. |
Кісельова М. М. Адаптація дітей у ранньому неонатальному періоді, народжених від матерів, які перехворіли на COVID-19 під час вагітності (опис двох випадків) [Електронний ресурс] / М. М. Кісельова, А. В. Комар, О. М. Маланчак, О. В. Поцюрко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 3. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2021_11_3_7 | ||
| 12. |
Кісельова М. М. Вплив перинатальних чинників ризику на розвиток синдрому аспірації меконію в новонароджених: важливе в рутинній роботі лікаря-неонатолога [Електронний ресурс] / М. М. Кісельова, А. В. Комар // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 77-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2022_12_3_14 | ||
| 13. |
Шлемкевич О. Питання, що постають перед командою лікарів, задіяних у наданні допомоги екстремально недоношеній новонародженій дитині з природженим сколіозом (клінічний випадок) [Електронний ресурс] / О. Шлемкевич, М. Кісельова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2022_12_1_15 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |